18 жовтня – Європейський день боротьби з торгівлею людьми

Відзначається як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, небайдужості громадськості до цього явища та візуалізації проблеми на глобальному рівні.

Згідно ст. 149 КК України – „торгівля людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Під експлуатацією людини в цій статті слід розуміти:

ü всі форми сексуальної експлуатації,

ü використання в порнобізнесі,

ü примусову працю або примусове надання послуг,

ü рабство або звичаї, подібні до рабства,

ü підневільний стан,

ü залучення в боргову кабалу,

ü вилучення органів,

ü проведення дослідів над людиною без її згоди,

ü усиновлення (удочеріння) з метою наживи,

ü примусову вагітність,

ü втягнення у злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах тощо”.

Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми”, особи, які постраждали від торгівлі людьми у разі потреби можуть отримати комплексну психологічну, соціально-педагогічну, соціально-медичну, юридичну, інформаційну, допомогу у працевлаштуванні та перекваліфікації та інші види допомоги в одному з діючої мережі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або центрів соціально-психологічної допомоги.

Положеннями затвердженого Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 417) передбачено, що особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, може подати до місцевої державної адміністрації за місцем перебування заяву про встановлення відповідного статусу. За результатами розгляду заяви та інших матеріалів справи, Міністерство соціальної політики України приймає рішення про встановлення або відмову у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми. У разі прийняття рішення про відмову у встановленні статусу, таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є основним виконавцем заходів з надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, на які покладені функції з здійснення оцінки потреб постраждалої особи, розробки плану її реабілітації, координації та контролю за його виконанням.

Також допомогу постраждалі особи можуть отримати в територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Діти, які постраждали від торгівлі людьми, можуть бути влаштовані до центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та притулків для дітей з метою тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.

Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;

2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;

3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;

4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;

5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань міграції за місцем проживання особи, яка постраждала від торгівлі людьми.